Артур Валерко: "Ситуація, з якою ми зіткнулися, безпрецедентна"
08.04.2020
Артур Валерко:
Сьогодні моїм співрозмовником буде Артур Валерко, який скрізь з власного подання представлений футбольним оглядачем. Від себе скажу - ініціатор, натхненник та виконавець багатьох медійних, навчальних, але від цього не менш креативних проектів. Функціонер та віддана футболу особистість. Професіонал своєї справи, який не цурається і ділитися власним досвідом, і навчати, і вислуховувати.

- Артуре, в Україні карантин оголошений 12-го березня. Майже місяць. Все суспільство, в тому числі футбольна спільнота знаходиться вдома, виконуючи вказівки Уряду. В якій мірі ви особисто усвідомлюєте критичність ситуації, перш за все, для професійного футболу?

- Ясна річ, ситуація дуже боляче б'є по цій галузі. По-перше, в Україні не реалізована бізнес-система Західної Європи чи Північної Америки, де професійний спорт є не просто самоокупним, а ще й прибутковим. Наші клуби безпосередньо залежать від доброї волі своїх власників та спонсорів, читай - меценатів. А в скрутні часи великому бізнесу не до таких буденних розваг. По-друге, вимушена бездіяльність футбольних команд завдає збитків власникам клубів, які інвестували кошти в тривалі збори й підготовку до весняної частини сезону, так і самим гравцям. Вони, в кращому випадку, отримуватимуть "голу ставку", не маючи змоги своєю працею заробити преміальні, а це суттєва частка їхнього загального прибутку. Треба розуміти специфіку роботи футболіста: у нього є всього 10-15 років, щоб заробити більшість грошей свого життя. Якщо карантин затягнеться, дехто з ветеранів навіть достроково завершить кар'єру, не маючи змоги провести з користю заключний відрізок своїх виступів.

- Як вважаєте, чи є це приводом замовкнути футбольним керівним структурам на цей період? Адже, за моїми джерелами, у клуби надійшли лише вказівки загального характеру про дотримання введених в дію заборон та обмежень…

- Ситуація, з якою ми зіткнулися, безпрецедентна. Це найбільші за масштабами карантинні заходи в історії людства. Це перша в новітній час планетарна пандемія хвороби, від якої в людства немає ліків. Тому, скажімо так, зараз не до футболу - нам лишається чекати вирішення цієї проблеми та постанови Урядів країн світу. Не ми володіємо ситуацією, ситуація володіє нами.

Тому так – сторопіння заволоділо всім світом, футбол тут не може бути в окремій ситуації. Я не чекав би ніяких доленосних рішень від керівних футбольних органів. Вони, так само як і всі, не знають, коли це все закінчиться та які матиме наслідки.

Єдине, що вони можуть (і повинні) зробити, якщо карантин затягнеться до кінця року, ініціювати "круглий стіл" за участі федерацій, клубів і профспілок, аби обговорити, як із мінімальним больовим шоком для всіх сторін "заморозити" галузь. Щоб у кращі часи її можна було відновити, а не будувати з нуля. На жаль, ситуація виглядає саме так.

- Ми всі опинилися у полоні надзвичайного форс-мажору, який однозначно ставить питання виживання в подібних умовах, насамперед, джерел - клубів наймасовішого виду спорту. Чи спроможні УАФ, УПЛ та ПФЛ самостійно ініціативно функціонувати в рамках нормативних норм футбольних континентальної та світової асоціацій?

- Тільки в рамках своїх повноважень. Тому що цей форс-мажор, ясна річ, є безпрецедентним та не передбачений жодними документами. Тому й рішення будуть новими, частіше суперечливими, адже це робитиметься вперше. Скажімо, питання календаря. Що тут залежить від футболу? Дуже небагато. Пандемія піде на спад, Уряди знімуть карантинні обмеження, тоді й зберуться грати. Не раніше.

- 2014-го року у фанатському русі відбувся достатньо відчутний фазовий перехід щодо свого існування. Перемир'я діє досі, а фанати знайшли спільну мову. Що заважає футбольним функціонерам очолити, стати ініціаторами загального виживання?

- Можливо, для цього треба бути молодими? Можливо, треба мати більше волі та засобів. Можливо, треба не боятися радикальних рішень. Але при цьому треба розуміти міру відповідальності та масштаби задач. Футбол - дуже дорога штука, особливо, як для кризового часу. Давайте подумки перемножимо середні зарплати гравців, тренерів, персоналу клубів за один місяць. Це колосальні кошти. І це всього лише один місяць. Все це зав'язано на особистих амбіціях, рекламі, піарі, задоволенні від гри, врешті-решт. Зараз цього немає. Тому мова може вестися про замороження, але не про звичні умови чи розвиток. Думаю, зараз всі розраховують, що карантин завершиться або послабиться з настанням стійкої спекотної сонячної погоди. А от якщо травень-червень не виправдають сподівань, тоді й почнеться реальна робота, коли прийде розуміння, що це надовго.

- Є такі виконавці? Адже масово сьогодні проводяться дистанційні навчання у сфері освіти. Наради, консультативні наради? Невже їхня відсутність є показником ефективності діяльності футбольних структур?

- Повторюся, зараз всі чекають, аби зрозуміти, наскільки довго це триватиме. Всі основні рішення прийдуть, коли карантин затягнеться ще на місяць-два. Вони будуть вимушеними, а тому непростими. Всім сторонам доведеться жертвувати.

- Теперішні умови можуть призвести до певних змін в організації, структурах, задачах та підходів футбольних спільнот?

- Скоріше, якщо все затягнеться, до повного краху світового спорту як частини сфери розваг.

- Які особисто ви могли б рекомендувати кроки щодо зменшення наслідків вимушеного простою громадським організаціям (нагадую) та клубам?

- Світ влаштований так, що ви виробляєте певний продукт, а вам за це платять гроші. Нема продукту (або попиту на ваш продукт) - нема грошей. На жаль, все працює саме так.

Стосовно мого бачення, а воно, звичайно, ідеалістичне та, напевно, не дуже життєве. Я впевнений, що за роки фінансового успіху МОК, ФІФА та УЄФА, всі інші керівні організації мали змогу накопити дуже непогані гроші. Саме час виділити їх на підтримку футбольних клубів, тому що словацька "Жиліна" - славетний клуб, який першим не витримав корона-кризи, може бути початком величезної лавини. Якщо вони хочуть бачити чемпіонати з трошки більше, ніж 3-5 учасниками, увесь цей час вони повинні будуть субсидувати команди національних чемпіонатів. Серед першочергових завдань футбольної влади – перемовини з Урядом щодо зменшення чи замороження виплат від клубів, зібрання всіх зацікавлених сторін для круглого столу, моніторинг ситуації в клубах та пошук можливостей для їхньої підтримки. Але, на мою думку, марно сподіватися на якісь дива в наших реаліях – це справа рук самих потопаючих.

- А добрі слова вболівальникам "Металіста 1925"?

- Побажаю всім у повному складі вибратися з цих негараздів. Усе інше - другорядне…

Спілкувалися Ігор Загоруйко та Олександр Белицький

Автор: mymetall
Переглядів: 662