Олександр Белицький: "Всі чекають на повернення футболу"
11.05.2020
Олександр Белицький:
Для ПФЛ "Металіст 1925" - орієнтир: із середнім показником біля 5 700 вболівальників на кожному домашньому матчі він є беззаперечним лідером Першої та Другої ліг за відвідуваністю. Більше того, на весь Чемпіонат України з футболу харків'ян за кількістю глядачів на домашніх іграх випереджають лише дві команди - "Шахтар" і "Динамо".

Тому було особливо цікаво, як клуб із такою лояльною та активною аудиторією переживає найбільшу в історії футболу вимушену паузу. Про неї Sport Arena розповів голова прес-служби ФК "Металіст 1925" Олександр Белицький.


Новин чекати вже сьогодні



- Олександре, як живе "Металіст 1925" під час "корона-карантину"? Чим займаються футболісти, тренери, а також працівники клубу?

- Ситуація непроста, адже ніхто не знає, коли повернеться нормальне життя, а, відповідно, і футбол. Всі ми готуємося до старту тренувального процесу та офіційних матчів: тренери розробили план підготовки, футболісти виконують індивідуальні завдання, а ми - адміністративно-керівний склад - готуємо, так би мовити, технічну частину. Головне завдання на сезон ніхто не відміняв, тому задля виходу до Favbet Ліги робимо все можливе.

- Що собою являє індивідуальна програма?

- Ще до офіційного оголошення карантину тренерський штаб розробив індивідуальний план підготовки, який 18-го березня хлопці і отримали. Так само було, коли карантин двічі продовжували. Розроблений він із урахуванням можливостей вільно пересуватися та правил карантину.

- Що далі? Як планує поступовий вихід із карантину ваш клуб?

- 11-го травня, у понеділок, у нас організаційна нарада. Засновники та керівники клубу, а також тренерський штаб обговорять, як діяти далі. Про все поінформуємо на офіційному сайті клубу. Окрім того, цього ж дня Генеральний директор Володимир Лінке візьме участь в онлайн-конференції за участі керівників клубів Першої ліги, ПФЛ та УАФ. Поки що - тільки так...

Для фанів - вікторини і навіть підбірки фільмів



- З 12-го травня Кабмін України дозволив тренування на закритих базах. "Металіст 1925" виходитиме з вимушеної відпустки?

- Так, відповідний наказ Генеральний директор видав ще у четвер. Для того, щоб розпочати тренування, треба всіх футболістів, тренерів і персонал протестувати на коронавірусну інфекцію. Ви ж розумієте, скільки це людей. Я тільки перелічив майже сорок. А ще працівники навчально-тренувального центру, водії автобусу тощо. Головний лікар клубу Ашот Худаєв отримав документ щодо розробки протоколу поетапного виходу клубів із карантину. Вивчав його і я, складав пам'ятку для команди, яка буде знаходитися на вході до корпусу НТЦ. Повторюся, як тільки буде якась інформація, одразу її повідомимо.

- Добре, давай про позитивне. Під час карантину сайт "Металіста 1925" був чи не найактивнішим серед усіх вітчизняних клубів. Де знаходили нові теми, аби майже два місяці не зупиняти роботу?

- Знаєш, коли оголосили про початок карантину, було важко. Перш за все, психологічно. Не тільки футболісти скучили без футболу, прес-служба також. Одна справа - перебувати у постійному тонусі, висвітлювати матчі, їздити іншими містами, а інша - сидіти вдома. Провели невеличку онлайн-нараду, але ще до 18-го березня були певні напрацювання.

Трохи розповіли про особисте життя футболістів та їхніх других половинок (це тут, тут, тут та тут), започаткували рубрику "Постав питання футболістам". Згодом, якщо буде можливість, робитимемо її відео-версію. Співзасновник клубу Андрій Парнюк запропонував після віртуальних матчів брати у футболістів інтерв'ю у телефонному режимі, думаю, вболівальникам цікаво. Кілька разів був на базі у Високому, де робив репортаж про підготовку полів, опитали футболістів, тренерів та їхніх дітей щодо кіновподобань, зараз проводимо цікаву онлайн-вікторину. Загалом, є ще багато ідей. Головне, аби футбол та нормальне життя повернулися!

- Ви проводили низку ностальгійних заходів: в YouTube показували історичні матчі, робили тематичні підбірки, на кшталт "Цей день в історії". Наскільки глибоко дійшли в історичних матеріалах? Чи був показаний, скажімо, перший матч в історії клубу? Чи планується таке робити й надалі, коли скінчиться карантин?

- Ми про свою історію не забуваємо, поважаємо всіх, хто став її частиною. У клубі є великий відео- та фотоархів, офіційна статистика всіх матчів. Як раз під час карантину згадали перший матч в історії клубу, вболівальники мали змогу подивитися його повний запис, а також інтерв'ю з футболістами. Наступного року клуб святкуватиме свій перший маленький ювілей, тому щось історичне точно буде. Минулого року до третьої річниці робили великі інтерв'ю з Володимиром Лінке та Сергієм Давидовим.

Навіть у "комп'ютерних" матчах склад і тактику визначає Демченко!



- Серед ваших креативів - досить цікава задумка в співпраці "класичного футболу" та кіберспорту. "Металіст 1925" під час карантину грав свої календарні матчі Першої ліги за допомоги комп'ютерної гри. Як задумали цей "віртуальний чемпіонат"?

- Ми це придумали, перш за все, аби вболівальникам не було сумно. Ця гра - така собі розвага. Щоб подивитися, як це могло б бути, "завести" вболівальників на роздуми, бесіди, аналіз. Звичайно, ні про який "обов'язковий" результат мова не йде.

- І хто ж "захищає спортивну честь" клубу в цих "комп'ютерних матчах"?

- Окрім першого матчу проти "Металургу", коли за "М1925" грала людина, в усіх наступних грає комп'ютер проти комп'ютера. Запис проводить уболівальник команди Макар, який також є фотографом фанатського пабліку. Фінальний монтаж - кухня співзасновника клубу Андрія Парнюка. Склад "Металіста 1925" та тактичну схему особисто обирає Андрій Демченко. Також ми залучили відомого коментатора Павла Посохова, який працює на реальних матчах нашої команди. Є і "музичний супровід", тобто реальні фанатські речівки з трибуни. Моделювання гри проходить на платформі FIFA-19, адже мод ПФЛ є тільки в ній.

Скажу, що в самій команді є декілька шанувальників комп'ютерних ігор. Як правило, це молодь, яка таким чином розважається передматчевими вечорами на базі або в готелі. Коли до нас приїжджав проект "Трендець" та його ведучий Дмитро Поворознюк, він провів "спаринг" із Мишею Стороженком. Професійний футболіст виявився сильнішим за професійного журналіста (посміхається).

- Прес-служба "Металіста 1925" двічі визнавалася найкращою серед клубів ПФЛ. Ви лідируєте за кількістю читачів у соцмережах. У чому секрет?



- Дякую вболівальникам за інтерес до клубу, а вам - журналістам - за таке визнання! Нічого такого особливого ми не робили, просто працювали відповідально, я ж на момент заснування "Металіста 1925" вже мав певний досвід у ФК "Металіст". Працюючи ще з Мироном Маркевичем та іншими тренерами, я зрозумів специфіку роботи у прес-службі футбольного клубу, усвідомив, що можна робити, а що краще не треба.

Той період був і важким, і цікавим, і вкрай потрібним та корисним. Дуже вдячний керівництву "Металіста 1925" за той карт-бланш у роботі, який є фактично з першого дня існування клубу. Ще у серпні 2016-го року Голова Наглядової ради ФК "Металіст 1925" Сергій Михайлович Стороженко сказав: "За два дні перша гра, працюємо!" Цих слів було достатньо, аби з головою зануритися у роботу. Тим паче, літо того року було без футболу (наприкінці травня 2016-го з футбольної мапи України зник "Металіст"), тому бажання було дуже багато!

Приїхали грати до Врадіївки, а душ приймали - у Первомайську



- Якщо ти вже почав про 2016-й рік, давай згадаємо перший матч в історії клубу, а також перше півріччя. Думаю, воно було досить непростим, перше за все, в організаційному аспекті…

- Перший матч згадую досить часто. Нещодавно зробив про нього великий матеріал. Грали ми тоді на виїзді проти третьої команди "Інгульця", а до цього провели лише кілька тренувань. До речі, тренувалися на натуральному газоні, а грати поїхали на штучний. Так вже сталося, не буду згадувати, через що. Перший склад був дуже цікавим, незважаючи на те, що зібрався він в екстреному порядку. Пам'ятаємо неймовірну спеку під час гри, те, як уболівальники шукали для команди питну воду околицями села Володимирівка. Ну, а кількість фанатів з Харкова на тому поєдинку вразила, мабуть, усю футбольну спільноту України. Перемогли тоді 2:1, забивали Влад Краєв та Сергій Давидов.

Скажу відверто, виїзні матчі в аматорському Чемпіонаті були досить колоритними. Навіть не стільки матчі, скільки міста та містечка, де ми їх проводили. Наприклад, у Врадіївці, що на Миколаївщині, був лише один душ на дві команди. Пам'ятаю, протягом усього матчу була шалена злива, так от, після гри ми, промоклі, сіли до автобусу та поїхали приймати душ до готелю у Первомайськ. А це - близько години у дорозі! Після матчу одному з уболівальників місцеві розбили брову, так от, наш лікар Олександр Окунь йому її зашивав. Одного разу по дорозі до Нової Каховки зламався автобус, сталося це десь під Валками. Довелося викликати інший. Це вже у Другій лізі було.

Що ж до другої частини запитання, погоджуюся. Взимку ми готувалися до процедури атестації, аби стати вже професійним клубом. Багато чого було протягом цих майже чотирьох років, але все це клуб пройшов із високо піднятою головою!

- Знаю, що ти дуже ретельно слідкуєш за історією та статистикою команди. Хто зараз є головними рекордсменами ФК "Металіст 1925"?

- Два Сергія - Давидов і Романов. Причому, за декількома показниками. Перший є найкращим бомбардиром (38 голів), другий - асистентом (40 гольових передач). До того ж, Романову залишається двічі вийти на поле, аби досягти позначки у 100 матчів, Давидову - тричі. І ще: осінній матч проти "Чорноморця" став сотим офіційним в історії клубу.

- Який матч за ці роки тобі запам'ятався найбільше?

- Давай, я виділю декілька. Звичайно, це перший проти "Інгульця-3" та перший домашній проти МФК "Житомир". Це неможливо забути. Я вже згадував про кількість уболівальників під час першого виїзного матчу, а на перший домашній їх прийшло більше шести тисяч. На секунду - на матч аматорської команди, якій на той момент і двох тижнів не було. Про вболівальників "Металіста 1925" можна говорити багато! Виїзні перемоги у різні роки над ФК "Дніпро" та СК "Дніпро-1" також запам'яталися. Нинішнього сезону особисто я відзначну домашні поєдинки проти "Волині" та "Оболоні-Бровар", а також виїзний - проти "Інгульця", коли ми врятували заліковий бал у доданий арбітром час. Але це те, що згадав одразу. Пам'ятаю всі матчі.

- Ти згадав гру проти "Інгульця", в кінці якої була неоднозначна ситуація. Можеш про неї розповісти?

- А що розповідати. Просто дехто побачив щось, чого не було. Далі пішла ланцюгова реакція. Не зрозумів тільки одного: навіщо було роздмухувати інцидент у подальшому. Але це вже питання не до мене…

На декого з футболістів тримаю зуб!



- Що найцікавіше у роботі прес-секретаря футбольного клубу?

- Футболісти люблять вислів: "Футбол - це життя". Так і в мене: все, що стосується своєї роботи, вважаю не тільки роботою, але й просто улюбленою справою. Все та завжди треба робити із задоволенням та душею! Якщо не хочеш, то нічого не вийде.

Найбільш хвилюючим, звичайно, є день матчу - емоцій дуже багато. Якщо перемогли, або, як проти "Інгульця", здобули заліковий бал на останніх секундах, настрій чудовий.

Ти спитав про найцікавіше… Дуже цікавою та копіткою працею є підготовка до зйомок новорічних сюжетів. Чесно кажучи, вже зараз думаю, що буде наприкінці цього року. Колись брали підсумкове інтерв'ю з Сергієм Валяєвим на даху навчально-тренувального центру. Кожен день у футбольному клубі - це маленька історія.

- Ви, прес-аташе клубів Чемпіонату України, за сезон зустрічаєтеся по кілька разів - під час матчів і ще семінарів хіба що, але, здається, спілкуєтеся постійно. З ким із колег найбільше спілкуєшся?

- Контакт є з усіма. На початку кожного нового тижневого циклу зідзвонюємося, аби вирішити деякі питання. Ми постійно перетинаємося по роботі, нас об'єднує керівник прес-центру ПФЛ Анатолій Янголь.

- Давай закінчимо розмову на цьому. Дві теми: перша - професійна, друга - особиста. У роботі прес-служб футбольних клубів дуже важливий контакт із керівництвом та тренерським штабом. Як у тебе з цим?

- У цьому плані мені дуже пощастило. Про керівництво я відповідав трохи раніше. Комунікація є з усіма. Тобто, я в будь-який момент можу зателефонувати Сергію Стороженку та дізнатися необхідну інформацію, отримати пораду з того чи іншого питання. Так само і з іншими керівниками клубу. Немає проблем і з тренерським штабом. Дуже цікаво працювати з нинішніми наставниками команди, адже всі вони розуміють, якщо я прошу про інтерв'ю, значить, це потрібно. Всі вони - люди відверті, завжди йдуть на контакт та допомагають прес-службі, якщо я до них звертаюся. Це і тріо запорізьких наставників Андрій Демченко, Євген Пісоцький та Роман Романов, а також легендарний воротар Юрій Сивуха та наша чарівна Марина Миндарєва. На клубному YouTube ви можете знайти велике передноворічне інтерв'ю Андрія Демченка, дуже цікавою та відвертою вийшла та розмова. Спілкувалися ми в одному з ресторанів Харкова більше години. Перед Новим роком їздив до Запоріжжя, аби записати святкове привітання родини головного тренера.

Але не подумайте, що саме цих тренерів я виокремлюю, ні, працювати зі всіма було по-своєму цікаво. Звичайно, всі вони різні, хтось банально не любив давати інтерв'ю. Таке було, не буду приховувати, але консенсус знаходив завжди. За свою більш ніж десятирічну роботу у прес-службах двох футбольних клубів, одного футзального та одного регбійного працював, мабуть, з десятком тренерів. Якщо врахувати молодіжні команди та дитячі школи, то і того більше.

В принципі, зі всіма футболістами також знаходив спільну мову, хоча декого доводилося вмовляти на інтерв'ю. Дуже комунікабельними були бразильці та аргентинці "Металіста", ті ж Клейтон Хав'єр чи Хосе Соса жодного разу не відмовили в коментарях. Але був, наприклад, Сергій Валяєв. Він, коли грав, інтерв'ю давав двічі на рік - влітку та взимку. Протягом сезону - жодного слова, після запрошував до свого номеру на базі, де ми годинами говорили про що завгодно. Якщо мені не зраджує пам'ять, то тільки двох футболістів за ці десять років так і не вмовив на відеоінтерв'ю. Це Олександр Рикун та Олександр Жданов. На останнього досі тримаю зуб (сміється). Каже, мовляв, не на камеру хоч добу будемо розмовляти… Ну нічого, ще зустрінемося. До речі, Саня - єдиний футболіст сучасності (на моїй пам'яті), який не має власного Instagram.

- Другу тему розділю ще на дві. Футболісти розривають Instagram своїми фото, відео, сторіз. Тобі не доводилося з цієї нагоди проводити "профілактичні бесіди" зі своїми одноклубниками?

- Намагаємося навчити їх, що саме не потрібно представляти на суд громадськості. Інколи доводиться серед ночі прокидатися та перевіряти "інсту". Тому з колегами несемо, так би мовити, цілодобове чергування. Але всі вони гарні хлопці, до зауважень ставляться нормально.

- В Instagram "Металіста 1925" футболісти та тренери розповідали про свої п'ять найулюбленіших фільмів. Розкажеш про свої?

- Так, звичайно. Це "Солона карамель", "Тренер", "Метро", "Втеча з Шоушенку", американський міні-серіал "Чорнобиль", а також "Особливості національного полювання в зимовий період". Нехай їх буде шість.

- Дякую тобі за цікаве спілкування!

- Дякую, що зателефонував!

Артур Валерко, Sport Arena
Переглядів: 1372